Святу вечерю готують і в монастирях
- Тематика:
- Публікація:06.01.2011
- Переглядів:1166
- Рейтинг:0.0/0
Після з’яви в небі першої зорі насельники зберуться на Святу вечерю. Найбільша відповідальність на келарі. Саме йому довірили приготування головної страви - куті. Поки доварюється пшениця, отець Пимен заливає гарячою водою мак і швидко його розтирає. Зварену пшеницю перемішують з маком, доливають узвару і доповнюють сухофруктами. До маси додають меду та горіхів. Поки братія на Вечірній, отець Пимон має встигнути накрити на стіл. Уся їжа обов’язково має бути пісною. А от щоби було 12 страв, ченці за мету не ставлять, але й порушувати українських традицій не хочуть.
"Кутя, узвар, риба, квасоля, гриби - у принципі традиції такі самі, як і в звичайної середньостатистичної родини. Живемо як одна велика родина, то хочеться у цей святковий вечір, щоб і стіл, щоб нагадував родину - родинний затишок, родинне коло, тому що ми всі тут як рідні брати", - каже келар монастиря ієродиякон Пимен.
На вечерю монахи приготували понад 12 страв. Окрім куті і узвару, на столі борщ, салати, вареники, кукурудзяна каша з грибами, консервації і пиріжки. Меню складає келар - згодом йде просити благословення у намісника монастиря. Вечеряти сідають з появою на небі першої зірки, адже саме вона згідно з східною традицією символізує настання нового дня.
"Друге значення зірки - це те, що волхви йшли за зіркою, і вона зупинилася над тим місцем, де народився Ісус Христос. Тому появу самої зірки ми уявляємо як ту, яка означає, що народився Ісус Христос", - каже архиєпископ Луцький і Волинський УПЦ КП Михаїл.
Після Святої Вечері братія правитиме Всенічну в головному храмі Волині - Свято-Троїцькому кафедральному соборі Луцька. Перед цим у монастирі колядують.