Римо-католики всього світу святкують Святвечір та Різдво
- Тематика:
- Публікація:24.12.2016
- Переглядів:956
- Рейтинг:0.0/0
За переказами, цього дня (за римо-католицьким календарем) Діва Марія народила Ісуса Христа. У Вифлеємі, у яслах, з’явився на світ Син Божий, звістку про народження Божого Сина пастухам принесли ангели. Пізніше прийшли волхви-мудреці зі Сходу, дорогу до міста яким вказала яскрава зірка. Безсумнівно, кожен куточок нашої країни незалежно від віросповідання має свої унікальні особливості у святкуванні Різдва. Сьогодні розповідаємо про традиції святкування Святвечора та Різдва.
І почнемо з Закарпаття. У цій області України святкування Різдва увібрало в себе бойківські, лемківські, гуцульські й угорські мотиви. Жителі Закарпаття називають переддень Різдва – Карачун. Ця традиція залишилася ще з часів язичників і тому різдвяний калач носить аналогічну назву. Господині готують його лише три рази на зимові свята і урочисто поміщають на стіл. Як правило, вечеряти починають з першою зіркою. А ось кутя не є обов’язковою стравою, жителі низин воліють готувати бобальки. Це запечені і пропарені кульки тіста посипані маком і горішками. Багато жителів сіл починають вечерю саме з них. На Закарпатті також шанують пам’ять про померлих родичів. Для них на підвіконня поміщають келих з вином і скибкою хліба зверху. Таким чином, живі запрошують на свято покійних. У перший день Різдва вирушають колядувати виключно хлопці. Тим часом дівчата прибираються у будинку, а колядувати йдуть на другий день. У хлопців навіть є спеціальні колядки, які вони співають для незаміжніх дівчат. Вертеп ходить на третій день і по-закарпатськи називається бетлегем.
На Буковині різдвяні традиції мають свої унікальні відмінності. Вечеря починається досить рано, оскільки колядувати слід після Різдва. Під час вечері перша ложка куті повинна бути підкинута до стелі. Це робить господар, примовляючи про потреби для господарства – гарний врожай і достаток меду. У східній частині Буковини тарілка з-під першої страви повинна бути перевернута. Місцеві жителі вірять, що таким чином квочки будуть добре висиджувати нових курчат. На згадку про померлих предків святковий стіл не прибирають, а на підвіконня ставлять кутю. Жителі Буковини також вірять прикметам – після задування свічки вони уважно стежать за димом. Попливе вгору – рік щедрий буде, у напрямку дверей – потрібно чекати поповнення або гостей.
Волинь. У цьому регіоні назва передодня Різдва збереглася від предків – Коляда чи Святвечір. Вечеряти приступають з першою зіркою і першим за стіл повинен сісти обов’язково господар будинку. Спершу він дме на стілець, щоб зігнати душі померлих, які вже могли сидіти там, і тільки після цього сідає сам. Якщо в сім’ї хтось помирав протягом останнього року, для нього на столі обов’язково заготовано окрему тарілку. Святковий стіл не прибирають, а на покуть кладуть кутю – це місце біля ікони. Старожили вірять, що якщо не залишити кутю, то душі всю ніч будуть переслідувати уві сні. На Різдво не колядують, а відправляють дітей з кутею до хрещених. Колядки, вертепи і походи до родичів відбуваються в день Різдва.
Галичина. У цьому регіоні святкування Різдва зводять у національне надбання і ретельно дотримуються всіх традицій. До загальноприйнятих і обов’язковим відносять наявність 12 страв, часник на 4 краях столу, солому на підлозі і кудкудакання під столом. Але в цьому регіоні збереглися свої особливі традиції. Наприклад, жителі Львова плетуть павуків з соломи, оскільки вони вірять, що саме ці тварини приховували місце народження Ісуса. Якщо жінка не може народити дитину, вона може стати над таким плетеним павуком, і він їй допоможе. Їх вішають і над входом, і над іконами. Тут святкування Різдва не проходить без дідуха. Це символ врожаю та предків у вигляді житнього, пшеничного або вівсяного переплетеного снопа. Його спалюють на третій день.