Меню
Тополі мов солдатські наречені
  • 18.05.2013
  • 540 Переглядів
Тополі мов солдатські наречені
Роняють листя на граніт.
То сльози спомину священні,
Як пам'ять проминувших літ.
І пам'ять та ятрить забуті рани
І душі тих. хто всь пройшов війну.
І постають солдати із туману.
Що більш півсотні літ загинули тому.
Що пали в зеле-трави України,
Мов захисту благаючи в землі...
Де пролилася кров - горять калини
Й стоять тополі, ніби матері...
Стоять в чеканні тополини
І ждутья вітерець війне.
Можливо їм у ту хвилину
Він звістку з вічності несе.

Популярні твори

25.01.2011, 20:01:46
Гумореска "Восьме диво світу"
28.02.2012, 00:08:07
Средь проблесков надежды, суеты
25.12.2009, 17:14:48
Я - українець
26.10.2009, 17:15:55
Перевтілення

Коментарі

avatar