Літературний клуб "Душа"

Херсонщина – мій рідний край,
Гостинний, щедрий та привітний,
Якщо приїдете, потрапите у рай,
Бо він життям і добротою квітне.

Для місцевих кавуни – не диво,
Бо ці красені поля всі оповили
Так густо, гарно та красиво,
І скибку відламати запросили.

І червоний сік солодкий з кавуна,
По всім рукам тече додолу,
І веселіш, ніж від вина,
Не долітає липкий сік до полу.

Він капає на тих, хто поруч,
Хто від тебе нижчий набагато,
А тебе хочуть вдушити голіруч,
Це – правда, і тут вже не збрехати.

Та біля твого обличчя раптом
Пара бджола робить «мертву петлю»,
І ти біжиш із криком – ґвалтом,
До хати зі щокою повною болю.

І пригадаєш ти всю медицину,
І що робити ти не знаєш:
Яку зробить гарную вакцину,
І підручні засоби шукаєш.

Вибір в тебе різний є завжди:
Томатний сік, бо поруч помідори,
Чи солодкий Валідол? Зажди!!!
Його місяць вже шукаєш! Оце горе!!!

І твій же вибір, звісно, очевидний:
Ти шукаєш валідолу колесо,
Та де ж він, милий твій та рідний?
І ти кидаєш погляд свій, немов ласо!

Знайшов!? Ура!!! Нарешті!!!
Та вже й щока переболіла.
Раніше був же де ж ти,
Коли бачити тебе вона воліла?

Та навіщо труду твоєму пропадати,
Приклади таблетку!!! Мало що
При укусах бджіл може бувати,
А вони, погані, покусали не за що!!!

А Валідол солодкий, ароматний,
І напоготові рій бджолиний,
Слава Богу! Збоку сік томатний!
Ось такий наш край гостинний!!!