Меню
Конституція знаменує свободу українського народу
Перші спроби розробити текст нової Конституції відбулися ще у 92-му і 93-му роках.

Однак, невдало. Через розбіжності у поглядах різних політичних сил. Ґрунтовно за написання Конституції взялися тільки у 95-му за наполяганням Президента Леоніда Кучми, який прагнув визначити та закріпити повноваження різних гілок влади. Робота над проектом тривала рік і 27 червня 96-го, під загрозою розпуску парламенту, депутати все ж взялися за ухвалення основного закону. У сесійній залі нову Конституцію розглядали майже добу, до голосування перейшли вже далеко після півночі. Згодом всі ці події отримали назву "конституційна ніч".

Головна проблема полягала в існуванні двох проектів Конституції: депутатському та президентському. Обидва передбачали концентрацію значних повноважень в одних руках. Колишній нардеп Володимир Чемерис згадує, саме через це голосування могло бути зірвано.

"Прем`єр-міністр Лазаренко за вказівкою Кучми призначив на ранок 29 червня перше в історії України виїзне засідання Уряду в Черкасах. І міністри, які були тоді одночасно депутатами не знаходилися всередині парламенту. Мороз дав вказівку секретаріатові обдзвонити всіх цих депутатів і сказати, що наступним рішенням після ухвалення Конституції буде про позбавлення цих людей депутатського мандату. І вони почали приходити вночі в парламент. Першим, я пам`ятаю, прийшов Віктор Пинзеник. Таким чином склалась така ситуація, коли було понад 300 голосів, які проголосували за Конституцію”, - каже народний депутат ІІ скликання Володимир Чемерис.

Чимало спорів викликали і статті про символіку нової держави, мову та статус Криму.

"Десь о третій годині ночі я зрозумів, що Конституція буде прийнята, коли ми пройшли найконфліктніші статті про символіку, про мову і т. д. Сьогодні мало хто знає, що, наприклад, стаття про символіку голосувалась 27 разів. Але за процедурою, за регламентом. Коли хтось там говорить, що на коліні, вночі там приймали, це, вибачте, дурниці. 10-та стаття голосувалася 17 разів”, - каже народний депутат ІІ скликання Олександр Мороз.

Отримати необхідну кількість голосів націонал-патріотам вдалось завдяки депутатам з КПУ, Селянської партії і соціалістам, які долучились до голосування, пригадує Віктор Мусіяка. Багатьом з них після цього довелося піти з політики.

"Вони знали, що вони втратять членство в партії, вони більше не будуть в парламенті, їх не будуть підтримувати. Але знаєте, це момент істини для кожної людини, яка там була. І я завжди з вдячністю згадую всіх цих людей, коли зустрічаюся з ними. Я знаю, багато з них з політики відразу майже пішли. Але вони виконали цю свою роль”, - каже народний депутат ІІ скликання Віктор Мусіяка.

Зрештою, Конституцію ухвалили і після проголошення результатів голосування о 9-й ранку 28 червня 96-го року вона набула чинності. Україна стала президентсько-парламентською республікою.

"Український народ ствердив політику європейського вибору, тобто повернення назад додому у Європу. Він ствердив бажання покінчити із комуністичним тоталітарним режимом почати будувати сучасну модерну демократичну соціальну державу”, - каже народний депутат ІІ скликання Іван Заєць.

"Ця Конституція знаменує собою свободу в двох вимірах. Свободу для українського народу, що він є сувереном, над ним нема іншого владаря. Інша сторона цієї медалі свобода для людини. Права і свободи людини і громадянина”, - каже міністр юстиції України (1995-1997 рр.) Сергій Головатий.

Про необхідність внесення змін до основного закону заговорили майже одразу після його ухвалення. Але конституція проіснувала у своєму первозданному вигляді 8 років. Все різко змінилося наприкінці другої каденції Леоніда Кучми у 2004 році.

"Всі чудово усвідомлювали, що на виборах 2004-го року переможе не Янукович, а переможе Віктор Ющенко. І та влада, яка була попередня в своїй значній частині, вона боялась певних таких реакцій, якщо хочете, певного переслідування, і тому вони зацікавлені були в тому, щоб ослабити роль президента. Що, власне, їм і вдалося”, - каже народний депутат ІІ скликання. Іван Заєць.

Перші і, водночас, кардинальні зміни Конституції відбулися наприкінці 2004 року. Тоді політична реформа стала компромісом між "помаранчевими", "біло-блакитними" та так званою "старою гвардією". Україну перетворили на парламентсько-президентську республіку.

"Крок, який був спрямований на парламентське формування Уряду в принципі можна оцінювати позитивно. Однак не було це зрівноважено з повноваженнями президента. Більше того, виписані були ці повноваження таким чином, що провокували конфлікт і не давали легальних шляхів розв`язання цього конфлікту. Все це наклалось ще на певні особистості протистояння і в результаті редакція Конституції 2004 року показала свою слабу життєздатність і певну конфліктогенність”, - каже народний депутат Юрій Ключковський.

Саме численні конфлікти між главою держави та коаліційним урядом призвели до нових спроб змінити Конституцію. Проте, вдалося це лише після президентських виборів 2010-го. За поданням депутатів від Партії регіонів Конституційний суд просто скасував політреформу 2004-го року. Чим повернув чинність Конституції зразка 1996-го. Таке рішення спантеличило не лише вітчизняних правників, а й європейських. Кажуть, такого в історії конституційного права ще не було. До того ж, чинна Конституція не передбачала можливості внесення змін таким шляхом.

"Коли закон про внесення змін до Конституції почав діяти, він втрачає своє існування як закон, це вже Конституція. І вносити зміни до Конституції можна було тільки у порядку визначеному Конституцією”, - каже народний депутат ІІ скликання Георгій Крючков.

В результаті скасування політреформи, конституційний процес в Україні повернувся до самого початку.

"Кожна владна команда, навіть всередині процесу дії, якогось проміжку дії, тієї чи іншої політичної команди, вони всі прагнуть змінити Конституцію. Яким чином? Ясно так, щоб підвищити або ті, або інші повноваження. Чому? Бо вони там або там сидять”, - каже народний депутат ІІ скликання Віктор Мусіяка.

Тепер в країні створена Конституційна асамблея, яка знову готуватиме зміни до Конституції.

"Це така заготовка на 2015 рік. В залежності від рейтингу, який матиме Президент Янукович напередодні президентських виборів 2015 року, маючи вже заздалегідь підготовлену Конституційну асамблею і т. д. він прийме рішення в останній момент - які зміни в Конституцію він хоче. Чи в бік посилення президентської влади, чи навпаки в бік переходу до парламентської республіки, якщо він не віритиме в шанси на повторний термін”, - каже народний депутат ІІ скликання Ігор Коліушко.

Тож у 2010-му, українська конституція остаточно перетворилася з основного закону покликаного регулювати відносини держави з громадянами, на інструмент утримання влади. Такою вона і лишатиметься, допоки в Україні не навчаться не тільки змінювати закони, але й виконувати їх.

Схожі матеріали

    22.08.2011, 11:01:55
    Зруйнувати зруйноване. За 20 років Україна не змогла закрити ЧАЕС
    25.08.2011, 21:02:56
    "Культура без культури". Українська культура може зникнути
    23.08.2014, 15:26:00
    Нагадування: концерт присвячений Дню Незалежності України
    19.11.2014, 12:47:47
    У Полтаві виявили тисячі історичних артефактів

Популярні теми

29.05.2017, 10:51:19
У Сіднеї проходить Фестиваль Світла
25.05.2017, 15:28:19
Перемога у марафоні в сандалях
22.05.2017, 18:13:18
У Херсоні стартував Міжнародний театральний фестиваль
18.05.2017, 11:03:37
Щодо сторінки в соціальній мережі VK

Коментарі

avatar