Меню
Християни східного обряду святкують Святвечір та Різдво
  • Тематика:
  • Публікація:
    06.01.2017
  • Переглядів:
    154
  • Рейтинг:
    5.0/1
6 та 7 грудня християни східного обряду святкують Святвечір та Різдво. За давньою традицією, належне різдвяне святкування починається ще ввечері напередодні Різдва з духовних і матеріальних приготувань. Сьогодні розповідаємо про традиції святкування за Східним обрядом.

Ще вдосвіта господиня приступає до праці. Жінка дістає з покуття кремінь і кресало, які останні дванадцять днів лежали під образами. Вона тричі кладе на собі знак хреста і, ставши обличчям до схід-сонця, викрешує «новий огонь». Цим вогнем вона розпалює в печі дванадцять полін, що їх припасала та сушила дванадцять днів останнього місяця. Після цього господиня приступає готувати дванадцять свят-вечірніх страв: ставить узвар, варить горох, квасолю, смажить капусту, рибу, ліпить вареники, готує бараболю, гриби, кашу гречану з конопляним молоком, голубці з пшоном, коржі з маком та кутю з товченої пшениці. В усьому їй допомагають діти. У цій багатій, але пісній вечері господиня представляє найголовніші плоди поля, городу і саду, ніби дає звіт новому рокові за своє багатство в минулому році.

Ніщо не може бути в цей вечір поза домом - позичене чи десь забуте. Усі члени родини теж повинні бути вдома. Кажуть, якщо в цю ніч десь заночувати, то цілий рік будеш блукати по світу. Не можна і сваритися в цей день, а навпаки, треба помиритися з ворогами, щоб у новому році було мирно і в хаті, і поза хатою.

Різдву, за церковним статутом, передував чотиритижневий Різдвяний піст (Пилипівка), з 27 листопада до 6 січня. У цей час виконувалися всі хатні роботи: світлицю білили, прибирали розписами, вивішували найкращі рушники, розкладали килими. Покуття оздоблювали особливо урочисто й прикрашали запаленою свічкою чи лампадою. Тут ставили перший символ усіх трьох зимових свят — дідух (сніп з колосків жита чи пшениці, зібраних наприкінці жнив). Зерно з дідуха зберігали до весни, примішуючи потім до посівного — для забезпечення багатого врожаю. Особливого значення надавали різдвяній погоді. По ній визначали майбутній врожай. Різдвяні свята в Україні, за язичницькою традицією, пов’язані із культом предків, з шануванням душ померлих. Відтак, узвар і особливо кутя, які обов’язково мають бути на кожному столі – насправді є поминальними стравами.

Вранці 7 січня українці йшли до церкви, щоб віддати шану новонародженому Христові. Після закінчення церковної відправи родина знову збиралася на святковий обід, який вже не був пісним, та починалася велика різдвяна гостина. Сало, печінка, ковбаса, різні смаженості та копченості, все за чим сумувала під час посту душа, повинно стояти на столі. По обіді наступає час заслуженого відпочинку. В гості ж потрібно йти вже після обіду. Одружені діти, як правило, йдуть до своїх батьків. Дуже давньою є українська традиція миритися в цей день, пробачати одне одному образи, вільні й мимовільні, щоб на повну міру відчути радість життя.

Схожі матеріали

    23.08.2014, 15:26:00
    Нагадування: концерт присвячений Дню Незалежності України
    18.12.2014, 21:27:01
    З Днем Святого Миколая!
    05.04.2015, 20:50:02
    Тиждень до Великодня — українці освятили вербу
    12.04.2015, 13:15:17
    Християни східного обряду святкують Великдень

Популярні теми

21.09.2017, 11:01:12
Піаніст із Стамбула та його музика для котів
20.09.2017, 09:15:40
Лауреати Еммі-2017
18.09.2017, 09:13:57
Права на селфі павіана не належать тварині
27.07.2017, 09:30:34
#ЩоПочитати: 5 найвизначніших творів ХIХ століття

Коментарі

avatar