Меню
Про глобальне потепління простими словами
  • Тематика:
  • Публікація:
    18.03.2017
  • Переглядів:
    111
  • Джерело:
Протягом останніх 4,5 млрд років астрономічні та геофізичні фактори були головними "винуватцями" зміни клімату. Однак, як зазначають учені в журналі The Anthropocene Review, останні 60 років показали, що людська діяльність "призвела до неймовірно швидких темпів зміни системи Землі" і започаткувала період Антропоцену.

При цьому, як заявив професор-розробник математичного рівняння Уілл Стеффен, значущість впливу людини на клімат виглядає радше як падіння метеориту, аніж як поступові зміни. "Ми не говоримо, що астрономічні сили Сонячної системи або геологічні процеси зникли, але їхній вплив на зміни клімату протягом короткого відтину часу жалюгідний порівняно з нашим впливом", — сказав Стеффен.

На початку 2016 року за результатами Всесвітнього саміту зі зміни клімату в Парижі 194 країни-члени Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, серед яких і Україна, підписали Паризьку угоду (понад 130 вже ратифікували документ). Так, держави зобов'язалися "приглушити" темпи глобального потепління, почавши регулювання викидів у повітря СО2.

Справа в тому, що саме ці викиди створюють парниковий ефект: через накопичення молекул різних газів в атмосфері енергія сонячних променів, відбиваючись від поверхні Землі, не може повернутися назад до космосу, від чого підвищується температура поверхні планети.

При цьому велику роль у парниковому ефекті відіграє водяна пара. Об'єми цієї пари збільшуються з нагріванням Землі, тому виникає замкнуте коло: під ковдрою з газів нагрівається Земля, відтак випаровується більша кількість води, і, піднімаючись в атмосферу, водяна пара провокує ще сильніше нагрівання.

Загалом, як вважають науковці, є кілька газів, які викликають парниковий ефект. Більшість із них утворюються внаслідок спалювання викопних видів органічного палива автомобілями, металургійними заводами і підприємствами енергетики, і це, насамперед, СО2. Його концентрація в атмосфері зростає і за рахунок вирубування лісів.

Проте деякі вчені "шкідником" також називають газ метан СН4, який виділяється зі сміттєвих звалищ та в результаті сільськогосподарської діяльності (особливо після випасання травоїдних тварин), а оксид азоту N2O утворюється з добрив. Крім того, негативний вплив на атмосферу можуть мати гази, які використовують для холодильних установок, виробничих процесів, наразі ж вивчають вплив аерозолів на кліматичні зміни. Може скластися хибне враження, що глобальне потепління буквально є "потеплінням" — лише підвищенням температури.

Натомість глобальне потепління, перш за все, характеризується континентальністю, тобто різкою зміною погоди, перепадами температур, зростанням різниці між зимовими та літніми температурами в окремих регіонах, чисельними стихійними лихами. Серед науковців існує думка, що глобальне потепління не обов'язково означає збільшення кількості одного типу лих, зокрема ураганів.

Насправді це значить, що найбільш потужні і деструктивні катаклізми ставатимуться дедалі частіше, а головне, збільшиться їхнє різноманіття. Тобто унаслідок зміни клімату в усьому світі чергуватимуться тайфуни, урагани, посухи, повені і навіть землетруси. Андреа Хемпель, співробітник університету при Геологічному інституті Ганновера, переймається, що "танення льодовиків буде призводити до збільшення магнітуди землетрусів, якщо земна кора під нині вкритою льодом поверхнею приховує слабкі місця, що можуть "піти по швах".

За даними Світового банку, повені, землетруси, цунамі та інші природні катаклізми щорічно збільшують кількість бідного населення на 26 мільйонів осіб. При цьому стихійні лиха завдають глобальній економіці збитків розміром у півтрильйона доларів. Останнє дослідження банку, яке охопило 117 країн, показало, що "вибрики" природи коштували людству 520 млрд доларів на рік — це на 60% більше, ніж зазначалося у попередніх підрахунках світової організації.

Натомість 2015 року у Світовому банку підрахували, що щонайменше 100 мільйонів осіб можуть опинитися за межею бідності до 2030 року внаслідок глобального потепління. Глобальне потепління може призвести до поширення хвороб та шкоди для урожаю. Світовий банк також зазначає, що найбідніше населення вже потерпає від його наслідків, а саме від засух та повеней, адже саме найбідніші верстви населення є залежними від сільського господарства.

Утім, у Світовому банку запропонували вихід із цієї ситуації. Для цього в організації пропонують підвищити рівень соціального захисту, створити всесвітнє медичне страхування та вивести стійкі до кліматичних змін культури. Учені з Climate Central 2015 року встановили, що якщо глобальна температура Землі зросте на 4◦С, то відповідно рівень води у Світовому океані підвищиться майже на 9 метрів. При цьому вони наголошують, що таке майбутнє не за горами: люди виробляють стільки вуглекислого газу, що великі прибережні міста можуть опинитися під водою вже через понад 100 років.

Приміром, міжнародна команда вчених з Інституту геофізики і вулканології, університетів Рима, Барі, Лечче, Катанії, Хайфи в Ізраїлі, Парижа й Марселя застерігає, що затонулим містом вже 2100 року може стати Венеція. Під водою можуть також опинитися Лондон, Нью-Йорк, Дурбан, Гамбург, Буенос-Айрес та інші міста. Потопи сягнуть і півдня України: північ Одеси, прибережні зони Криму, Миколаївської та Херсонської областей також потерпатимуть від підвищення рівня води. Так, зміниться вид із Потьомкінських сходів на морський вокзал в Одесі.

Якщо глобальна температура підвищиться на 2 градуси, то частково буде затоплено гавань та Приморську вулицю. А ось якщо на 4 градуси — то вода підніметься аж до щаблів. І тоді найвідоміші 142-метрові сходи Одеси виглядатимуть приблизно так: праворуч за потепління глобальної температури на 2 градуси, ліворуч — за потепління на 4 градуси. Щоб не допустити таких потопів, 2010 року країни-члени ООН підписали Канкунські угоди, в яких домовилися про недопущення зростання глобальної температури більше ніж на 2◦С, але і за такого сценарію велику кількість міст буде підтоплено.

Протягом кількох останніх десятиліть зменшилася як протяжність, так і товщина криги над Північно-Льодовитим океаном. І попри те, що він починає більше танути кожної весни, науковці досі не можуть підрахувати, скільки саме льоду зникне під час чергового сезону танення. Утім, нова модель NASA, прогнози якої побудовані на основі супутникових вимірювань, дає шанси на більш точні оцінки. Водночас для здійснення прогнозів ученим заважають невизначені погодні умови протягом весни та літа.

Крижаний покрив в Арктиці сягає своєї найбільшої площі кожного березня, після чого протягом шести місяців він тане. Від середини вересня знову починається сезон заморожування, однак, обсяги відновлення льоду почали знижуватися від кінця минулого століття. Останніми роками дедалі частіше чути про тріщини в льодовиках, викликані глобальним потеплінням. Торік влітку світ сколихнуло повідомлення про різке збільшення в шельфовому льодовику Ларсена С, що в Антарктиді, і без того величезної тріщини.

Після серпневого загострення рух тріщини сповільнився, однак, уже в грудні 2016 року швидкість її просування знову зросла. Тоді вона просунулася на 18 км, а від нового року до середини січня — ще на 10 км. Наразі довжина тріщини сягає 175 км.

Через зникнення білосніжного покриву в Арктиці Земля почне гірше відбивати сонячні промені, відтак глобальна температура продовжить підвищуватися, попереджають науковці. Але є й інші застороги: наразі втрата морського льоду створює серйозну загрозу для арктичних видів — тюленів, риб, вовків, лисиць і білих ведмедів. Харчовий ланцюг в Арктиці спирається на стійку платформу морського льоду, на якій полюють ведмеді і де лисиці та вовки створюють зграї. До того ж, руйнування льоду вдарить по всій екосистемі Арктики, оскільки крига забезпечує водоростям (початковому складнику ланцюга харчування) основу для росту. Водоростями харчується зоопланктон, його, своєю чергою, поїдають риби, далі — тюлені та ведмеді. Тож зменшення кількості водоростей розхитає весь ланцюг.

Але глобальне потепління негативно позначається не тільки на житті мешканців Північного полюса, але і на флорі та фауні всієї планети. Згідно з останнім аналізом, майже половина всіх ссавців (47%) і близько чверті всіх птахів (24,4%), занесених до "червоного списку" IUCN, страждають від негативних кліматичних змін. Йдеться про майже 700 видів. Для порівняння, попередні оцінки показували, що негативний вплив глобального потепління позначився лише на 7% ссавців, що перебувають в зоні ризику, та 4% птахів. Протягом останніх 50 років через кліматичні зміни, викликані людською діяльністю, в океанах на 2% знизився рівень кисню: відтак потерпають риби, а, за підрахунками вчених, до 2100 року рівень О2 у водах знизиться на 7%.

До таких змін зможе призвичаїтися дуже мала кількість морських мешканців. До цього ж року з планети Земля можуть назавжди зникнути коралові рифи.

Схожі матеріали

    21.12.2016, 19:35:08
    Русалки ненавидять пластик і 10 000 пластикових пляшок
    02.03.2017, 16:38:54
    Поліція Нідерландів - мрії здійснюються
    04.03.2017, 15:47:59
    Не такі прості: 18 індичок влаштували хоровод
    22.03.2017, 10:22:59
    Як стати популярним: дитини, їжа та лама

Популярні теми

27.07.2017, 09:30:54
#ЩоПочитати: 5 найвизначніших творів ХIХ століття
26.07.2017, 09:46:18
Фільм "Темна вежа"
24.07.2017, 10:04:05
Бібліотека для фанатів Instagram
29.05.2017, 10:51:19
У Сіднеї проходить Фестиваль Світла

Коментарі

avatar