Літературний клуб "Душа"

Сховалась за кулісами Весна,
Віддавши всім свою безмежну радість.
Шляхом життя мандруєш недарма.
Як може світ твій подих чистий втратить?

Ім'я твоє - Любов, Краса і Зміст.
Думок легких та ніжних, і дбайливих.
Ти до сердець людських - Гарячий Лист
І з пахощів пісень нестримна злива.

Хай осінь за вікном, та недарма,
До неба доля крила простягала,
Не зможе більше знищити зима,
Усе, що так старанно ти збирала...

Від посмішок відроджених людських,
Цвітуть сади, прокинувшись у жовтні.
Багато днів ще буде золотих,
Бо синій птах не в клітці вже, а ззовні.

Ти маєш вільні, світлі почуття,
Які тебе піднімуть, наче сонце.
Дивись - по небу лебеді летять,
Та не з села, а під твоє віконце.

Від білих снів не видно вже біди,
Яку любов покрила добротою -
Ти там, де треба, Дівчинко!
Рости! - Сам Бог сьогодні бавиться з тобою.

Сміється день у пестощах небес,
Дарує всім незламну волю,
Твій сум помер, а успіх - знов воскрес.
Без хліба залишилася безодня.

Хотіла з'їсти те, що має жить,
Зламати крок, що буде підійматись.
Та є у тебе вже безцінний хист -
Поснувші очі дивом відкривати.

Під розпачем знаходити скарби,
Торкаючись наснагою любові.
Буяйте цвітом осені сади!
Лети ще вище, Казка світанкова!

Як добре, що минулася біда,
Ти знову з нами - чиста і прозора.
Підемо разом в світле майбуття!
Бач? Квітами вже стелиться дорога.