Літературний клуб "Душа"

Краплиною щастя на радісній ноті,
Хвилиною тиші високо в горах,
Перлиною моря, котрих вже не сотні,
Як птах полечу далеко за море.

У поміч і сила, небесні простори.
Ти - вільний! Залежність лише від умов.
І ліс полишаєш. У небі затори?
Дорога – за вітром, без зайвих "замов"!

Далеко у небі немає підлоги,
І стелі немає, нема перешкод.
Тож подихом вільним заповни простори,
І вище, і вище – до нових висот!

Політ все ж довів до темної вежі?
Сказавши у голос разочок "нехай"…
Забудь, що колись, ти мав якісь межі…
Натомість промов – "You take to the sky"

P.S. Читати під цю композицію :)