У 2012 році минає 190 років з того часу, як в історичних документах уперше згадується село Кларівка (з 1946 року – Круглоозерка). Очевидно, що настав час відобразити історичний досвід селянства нашого мальовничого куточка – Херсонщини. Оскільки доля народу, котрий проживав на одній території, складалася однаково, історичний досвід буде показано на прикладі рівня життя мешканців села Круглоозерка в період з кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Актуальність теми зумовлюється необхідністю молодого покоління достеменно знати історію рідного народу та краю, тобто своєї області, села. Виникає абсурдна ситуація – підлітки краще знають історію України або Всесвітню історію, ніж минуле своєї "маленької Батьківщини". Далеко не кожен пересічний учень чи людина старшого віку знає як жилося люду у певні історичні рамки.
На даний проміжок часу все частіше в історичних працях починають згадуватись рівні культурного та матеріального розвитку народу. Це допомагає читачеві краще зорієнтуватися в історичній епосі, відчути її колорит. Проте, усе ж, таких праць недостатньо. Єдиним джерелом та носієм документальної інформації можуть бути архіви. Слід відмітити, що урядовим і партійним документам, державним архівам довіряти стовідсотково не можна, адже не факт, що там зосереджені не відретушовані матеріали. Усна ж історія – спогади, інтерв'ю, розповіді – дозволяє поряд з ретельно підібраними письмовими джерелами почути голос простого народу. Так, у роботі буде всебічно висвітлюватись за допомогою документів та свідчень жителів села поставлена тема, не опираючись на щось одне, а охоплюючи все разом.
Висловлені теоретичні висновки можуть бути використані для поглибленого вивчення цього питання або для проведення аналогічних досліджень в інших регіонах. Матеріали даного дослідження можуть бути корисними та необхідними при проведенні науково-практичних конференцій, зборів, засідань, уроків з історії рідного краю та України, лекцій у вищих учбових закладах, додаткових чи факультативних зайняттях у школі.
Дослідження може бути цікавим як для історичного, так і для звичайного учня, який цікавиться історією рідного краю. Із отриманих результатів дослідження буде зроблений висновок: як змінювався життєвий рівень селянства за різних політичних та економічних умов, буде всебічно висвітлено переваги та недоліки різних соціальних систем. Саме у цьому і полягає практична значущість представленої науково-дослідницької роботи. Отже, читаючи роботу можна побачити, що її метою є аналіз соціального та культурного рівня жителів села за різних політичних систем, економічного побуту Круглоозерки з 1822 по 1933 роки, на основі критично-комплексного виявлення літератури та джерел, а також на основі свідчень жителів вище вказаного села. Часові рамки взято: з 1822 р. – року заснування села; по 1932 р. – рік фактичного зникнення як класу селянства.
Об'єкт дослідження – історія села. Предмет дослідження – становище селян: духовне і матеріальне, їх культурний розвиток, розбудова Кларівки.
Досягнення мети передбачає постановку і вирішення таких завдань:
- аналіз свідчень односельців;
- аналіз особливостей побуту місцевого населення;
- визначення рівня життя населення за умов політики Російської Імперії;
- відображення рівню життя селян за умов радянської влади;
- оцінка ролі селян у становленні історичних подій.
В основі роботи лежать матеріали досліджень авторів протягом 2006-2008 років, що здобувалися під час роботи у обласному державному архіві, бібліотеках, краєзнавчих експедиціях. За цей час поглиблено досліджено економічне і політичне становище села у різні роки. У роботі не були використані жодні роботи інших авторів на подібну тему. Використовувалися лише матеріали архівів, деякі неопубліковані і опубліковані у газетах та книгах свідчення жителів села.
Шляхом краєзнавчих експедицій було досліджено різні культурні пам’ятки нашої області, котрі стосувалися поставленої теми. Проводилася робота у встановленні належності одного із місцевих споруджень до масонських будівель. Завдяки цим дослідженням робота доповнилась унікальними відомостями. Звертаємо Вашу увагу! Думка читача може не співпадати з думкою авторів.
З повагою, автори дослідження,
Людмила Риженко
Іван Головко
